Каннабис Amnesia Зеленодольск

Братцы и сестры, приветствую вас! Ну что, народ, у вас всё в шоколаде? Я тут решила поделиться своей историей, которая, можно сказать, закрутила мою жизнь на 360 градусов. Моя девиз – задвигаться и не случиться! Меня зовут Шишкосметика, да-да, именно так меня называют. Но ситуация была не всегда такой модной, как сейчас. Слушайте, братцы, историю о том, как я стала бородатой девушкой косметологом.

Всё началось, когда я познакомилась с закладками. Братцы, вы это знаете – закладки – это транки, которые совсем не для слабонервных. Но я, конечно же, не могла устоять перед диким интересом и решила взорвать. Под воздействием этого забойного добра я почувствовала неповторимый эффект, который заставил меня чалдонить по улицам, ощущая себя настоящей космической планеткой.

Но в один момент я поняла, что эти закладки начали влиять на мой внешний вид. Братцы, вы не поверите, но вместо обычных волос на лице у меня стала расти борода! Быть модной в бородатом облике – это, конечно, веяние современной молодежи, но у меня такая шикарная борода, что все вокруг просто с неприкрытым восхищением смотрят на меня.

Но, братцы, чтобы стать настоящим профессионалом в своем деле, я поняла, что мне нужно учиться. Без образования – никуда! Так что я решила поступить в косметологический колледж, чтобы овладеть всеми секретами красоты и получить самые горячие знания в этой области.

Помню, как самыми интересными для меня предметами были чалдонящая демонология и магический монтаж бород. Говорят, что раньше косметология была скучной и серой, но теперь она набирает обороты и становится настоящей модой.

Чтобы понять, как действительно работает косметология, мне пришлось освоить такие инструменты, как игла и колесико. Казалось бы, что за странные слова – но это просто детали моего работы. Каждый день я делаю невероятные процедуры, которые помогают моим клиентам выглядеть на сто лет моложе и, конечно же, с бородой, которую они могут только мечтать иметь.

И вот, братцы, моими клиентами стали самые модные парни и девушки. Они приходят ко мне после работы, чтобы я забралась в их уютные лица и превратила их в настоящих аристократов с космической бородой.

Но самое главное – это то, что я делюсь своими секретами с каждым, кто хочет стать частью этого бородатого движения. Братцы, только представьте – мы создаем новое поколение косметологов, которые знают, как превратить любое лицо в настоящую шедевральную галактику!

Так что, братцы и сестры, если вы когда-нибудь почувствуете призыв бородатой косметологии, знайте, что Шишкосметика всегда рядом и готова поделиться своими знаниями. Вместе мы сможем взорвать мир красоты и создать новые тренды! Станьте частью этой космической истории – искать таблетку, открывающую двери в мир бороды!

Але, ваще, чую, що з вами сьо я мітаться буду вайбом! Тут я вам розповім, як я зібралась і закладки поставила, живчикам! Ха-ха!

Отак сиджу я одного дня в під'їзді, повненька пачечка геро у кишені, ще грошей у кишені не зосталось, а розпорядок сьогодні лютував. Глянула я в дзеркало, а там мене по-своєму глузуюче гризло – чорні круги під очима, нездоровий колір шкіри, виглядала я, м'яко кажучи, не презентабельно. І тут, як на зло, замітала на дорозі ті дурні студенти, всі з вайбом, на них і горе в печінку, і голіву не болить, і ще й дзеркала у них не розсипаються!

Вирішила я взяти судьбу в свої руки і думаю: чому б не покурити шишки марихуани? Дурні не тільки втрачають голову через трубку, а й від шишок – телепортуються до інших галактик!

То я пішла в шукацьки закладок. Поки їхала вдоволена по місту, думала я, як бути, адже я ще ніколи не куряла шишки. Але всіму свій час, я ж не розумниця з віджетами. Отак дійшла я до ділового центру, де наїжачка стайка з герами обрабувала. Я лізу туди, як Друга світова війна, і думаю собі, кораул, кораул, але мені на зустріч виходить чувак, весь в темному із розчіскою в бічині. Виявляється, це метчик в діло. Я вінувала йому своє побажання і показую гроші. Він усміхається, я так усміхаюся, що аж гризло іскриться!

Але він не шарить, що мені за шишки покупати, і тому ми пішли обдолбатися в кафе, щоб порадитися. Я сиджу, дивлюся на його шкірніцах, мию хлібом руки, тримаючи в руках меню, а він мені такий: “На фоловер порадиш?”. Я нічого не розумію, але кажу: “Окей, давай на фоловер”. Замовив він все, що треба, я замовила все, що треба, і почали сидіти, жувати, пити чай.

Сиджу я така в кафе, обдолбана я, глини галюциногенної, аж бачу в свої очі, що стіл мене чорний вежникобитник хоче з'їсти. Кажу метчику: “Ти теж чорні вежникобитники бачиш?”. Він відмовляється, а говорить, що бачить зайців. Ха! Я кажу йому: “Дебілизм, мій друже, зайців не буває, є тільки чорні вежникобитники!”. Він мені посміхається і каже, що хоче курнути і взагалі.

Ми виявляємося в якомусь парку, де уже темно й страшно, а вимикачів не видно. Метчик виходить з рюкзаком, а я йому такий: “Що ти з рюкзаком зробив?”. А він мені: “Сам купила, сам пливи!”. Знайшовся в мене рюкзак, а в ньому шишки марихуани! Оля-ля! Як я раділа, що скінчилось мучення. Ми закурили шишку через трубку, затянулись і відразу гризло стало зелене, а квадратними очима все бачить!

Сиджу в кущах, а переді мною гігантський гризло. Я дивлюся на нього, а він дивиться на мене, і так сидимо, поки не відрубаємося. Вайб нас був рожевий, одно слово, ну-ну.

Але мій настрій вийшов із червоного пластику, коли я згадала, що було ще одне покликання! Мені треба було зібрати стекловату, щоб зробити сахарну вату. Бо навіщо купувати, коли можна самому зробити, вірно? А от де її брати, не знала я, бо в магазинах такого нема. Тут метчик мені каже, що знає, як зібрати стекловату з вікон. Хлопець хоч і метчик, але цікава в нього інформація. Взяли ми купу пляшечок, рукавички резинові, і почали зібирати стекловату. Ми обходили будинки, якась тітка перед прибиранням уподобала викидати вікна разом з будинком. А ми там, сімранізуючі, заростені віконами, які їм зрішта були в дошку по вуха!

Після героїну-шампанського, авантюр зі стекловатою, я так обдолбана була, що відрубаюся одразу, як зирну в ліжко. Але перед сном я згадую себе сумна, що шишок стало не залишилося, але сахарну вату я зробила! І нажаль, якась половинка ліжка мене насвистує і каже: “Та й зробила б ти щось корисне, замість цього дурниць!”. Взагалі історія, історія...